Отдых в Галыче
Археологічні дослідження поблизу міста, в селах Крилосі, Комаріві, Підгородді, Вікторіві свідчать, що на цій території людина оселилась ще в добу міді-бронзи. Стародавній Галич був розташований на Крилоській горі, у межиріччі Лукви та Мозолевого потоку аж до Дністра. Вдале географічне розташування міста у поєднанні із штучним укріпленням полегшувало його захист. Ще й досі збереглися залишки п'яти рядів могутніх фортечних валів, що досягають висоти близько 25 м. Тепер тут знаходиться Національний заповідник «Давній Галич», який включає цілий ряд широко відомих пам'яток
За археологічними дослідженнями, які проводилися в 1939-41, 1951-52 і 1955 роках, встановлено, що місто існувало вже в 10 ст. При розкопках виявлено розташований на горбі дитинець і ремісничо-торговельний посад, укріплені ровами та валами. Під горбом було неукріплене поселення — «підгороддя», заселене ремісниками і торгівцями.
Відомо що Галич давній був великим економічним і культурним центром Київської Русі. В 1140 році він згадується в Іпатіївському літописі. З 1144 Галич був столицею Галицького князівства, а згодом і Галицько-Волинської держави. Центр княжого Галича містився біля теперішнього села Крилоса Галицького району Івано-Франківської області на березі річки Лукви (притока Дністра), а на місці теперішнього міста існував торговельно-ремісничий посад.
У 1199 році друге за величиною місто Галицько-Волинського князівства. Значного розквіту досяг у 2-й половині 12 ст. за князювання Ярослава Осмомисла і Романа Мстиславича, а також його сина Данила Романовича. Данило що прийняв ім'я Галицький, в 1238 році остаточно утвердився в цьому краї по поразці угорців на чолі із галицьким боярином Судиславом. В той час у Галичі розвивалися ремесла і торгівля, велося значне цивільне і церковне будівництво. Було складено першу половину Галицько-Волинського літопису.
У 1241 році Галич зруйнували монголо-татари. Місто занепало і втратило своє значення.
Територія на північ від дитинця була зайнята позаміськими боярськими і монастирськими укріпленими садибами. Під час розкопок дитинця було відкрито залишки підвалин і стін Успенського собору, збудованого в середині 12 ст. за князя Ярослава Осмомисла, останки якого знайдені у саркофагу під мозаїчною підлогою собору. Собор був оздоблений різьбленим каменем і фресками. В Галич і його передмістях відкрито залишки інших 10 білокам'яних храмів на посаді, а в «підгородді» — залишки ювелірних, гончарних, ковальських та інших майстерень, наземних і напівземлянкових жител, вироби з глини, заліза, кістки, скла.
Від княжого Галича також збереглася церква св. Пантелеймона в c. Шевченкове. Є залишки фортифікаційних споруд і фундаменти понад 30 давніх церков. Пізніший період представлений залишками Старостинського замку.
Нинішній Галич розташований на автомагістралі Львів — Івано-Франківськ, за 110 км від Львова і 24 км від Івано-Франківська.
Сьогодні в місті працюють: завод механічних пресів, будівельних матеріалів, маслосирзавод, комбінати будівельної індустрії, хлібопродуктів, філіали заводів «Родон», «Полімер», а також ряд середніх і малих підприємств.
В місті Галичі створено Національний заповідник «Давній Галич».